Генадій Серафимович Пантюхін
Геннадий Пантюхин занялся спелеологией в 1958 году, работая в Институте минеральных ресурсов в шахтном отряде комплексной карстовой экспедиции. Участвовал в создании первого в СССР легендарного Симферопольского клуба спелеологов. Вместе с первыми советскими спелеологами В. Н. Дублянским, К. В. Аверкиевым, В. П. Гончаровым, А. С. Прибыловским принимал участие в штурмах засифонной части Красной пещеры (Кизил-Коба). В результате этих исследований Кизил-Коба стала в середине 70-х годов самой протяжённой пещерой СССР в известняках. Одна из галерей пещеры названа именем Пантюхина - «Пантюшкин дворик».
Больше всего Геннадия манила глубина. Он участвовал в первых штурмах крымских карстовых шахт, достигавших рекордных для СССР глубин: Ход конём (155 м), Бездонный колодец (161 м), шахта Каскадная (246 м), шахта Молодёжная (261 м). Рекорд мира тогда принадлежал шахте Берже во Франции (-1122 м). Каким далёким и недоступным казался он Геннадию! Тогда и родилась мечта открыть более глубокую, чем у французов, пещеру в СССР.
Зімельс Юзеф Леонович
Юзеф Леонович народився 13 травня 1943 року.
Інженер-будівельник, член-кореспондент Української Академії Архітектури.
Почав займатися спелеологією з березня 1960 року в складі першої експедиції тернопільців. Брав участь у першопроходженнях багатьох печер Поділля (печери Озерна, Млинки, Кришталева, Ювілейна, Тимкова Скала). У складі республіканських експедицій брав участь у дослідженні печер Оптимістична, Попелюшка. При першопроходженні виконав в печерах картування багатьох кілометрів ходів (тільки в печері Озерна - близько 10 кілометрів). Брав участь у відкритті й дослідженні вертикальних печер в Середній Азії на висоті 3500 м. У складі групи спелеологів в 1979 році нагороджений золотою медаллю Центральної Ради з туризму як переможець Всесоюзного конкурсу на краще дослідження печер.
Радзієвський Володимир Олександрович
1960 рік
В Тернопільській обласній дитячій екскурсійно-туристській станції В.О. Радзієвський проводив навчання в школі інструкторів туризму: пішого, гірського, лижного. Не було ще вузької "спеціалізації". Влітку ходили в піші походи по області, гірські по Кавказу, а взимку - в лижні по Карпатах. Спільні мандрівки, багаття, пісні, труднощі та радощі спілкування з природою створили дружню та згуртовану групу людей. 24 березня 1960 року, під впливом прочитаної книжки Н. Кастере "10 років під землею", група вирішила відвідати печеру "Кришталеву", яка згідно одержаної інформації, знаходиться в с. Н.Кривче.Але потрапити в печеру цього разу не вдалось, вхід був підірваний органами НКВС. Місцеві діти-пастушки підказали, що поряд є ще одна печера. І ось 28 березня 1960 року перші п’ять чоловік (В.О.Радзієвский, Карпенко В., Скородня П., Лукасевич Й. та Зімельс Ю.) вповзають в печеру, яка була названа "На Хомах" (від назви місцевості). Під час цієї першої експедиції дослідили та склали плани печер: "На Хомах", "Глинка-1", "Глинка-2". День початку першої експедиції, тобто 24 березня 1960 року, вважається днем створення секції спелеотуризму при Тернопільскій обласній дитячій екскурсійно-туристській станції. Згодом секція перетворилась в Тернопільський клуб спелеологів "Поділля". В жовтні 1999 року Клуб був зареєстрований, як неприбуткова громадська організація.
Бачинський Георгій Олексійович
(1936-1996)
Українська спелеологія понесла важку втрату: пішов з життя доктор географічних наук, професор Георгій Олексійович Бачинський. Фахівці 70-х р.р. знали Г.А.Бачинского, як талановитого інженера-геолога, що одним з перших застосував методи збору, систематизації та математичної обробки матеріалів вишукувань на забудованих територіях; у 80-х він виступає як творець і пропагандист міждисциплінарного навчання про гармонізацію відносин між природою та суспільством - соціоекологія ; у 90-х він проявляє себе як активний громадський діяч, член Національної Ради Конгресу української інтелігенції, прихильник соціал-націоналістичної партії України...
Кисельов Володимир Енгельсович
15 років без Володимира Кисельова (2010р.)
Років проходить більше, та втрата меншою не стає....
Олександр Климчук
*****
10 років без Володимира Кисельова
(Свет, №26, 2004)
Це сталось 9 березня 1995 року — ми втратили Володю...
Тарасенко Павло Олександрович
6 червня, в Києві, під час проведення рятувальної операції, дістаючи робітника, який потрапив під завал, загинуло двоє рятувальників, Рибянський Валентин і Тарасенко Павло.
Гадаємо, що із дев’ятиста спелеологів, які були членам УСА з 1992 року, мало хто не знав Пашу Тарасенко. Він почав займатись спелеологією з 1987 року в клубі юних моряків, у 89-му прийшов в Київський спелеоклуб, де на диво швидко завоював авторитет і став одним із найактивніших спелеологів клубу. Паша працював на Арабіці у складі молодіжної команди КСК в 1990-1991 рр, брав участь в експедиціях в Середню Азію, в Татри та багатьох інших проектах. Павло був одним із основних лідерів клубної команди при відкритті та топозйомці печери Славка в 1992-1993 роках. Його членський номер в УСА – 34, що означає, що він був членом нашої організації з того першого дня, коли було проведено установче засідання.
УКРАЇНСЬКА СПЕЛЕОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ
Запрошує в свої ряди усіх, хто цікавиться підземними відкриттями і дослідженнями, романтикою підземних подорожей, кого турбує збереження уразливого світу природних печер і хто здатний оцінити переваги спільної діяльності і співпраці.
