Тернопільський клуб спелеологів «Поділля»

В той же день група попала в свою першу печеру На Хомах. А наступного дня відкопали 2 печери, входи в які були підірвані НКВД (печери Глінка-1 та Глінка-2). Тут і заразились вірусом спелеології — пошуком печер. При дитячій туристичній станції В.Радзієвським була організована Секція спелеології, яка пізніше отримала офіційне найменування — Школа молодших інструкторів з туризму, а неофіційне — Група 49-26 (це географічна довгота та широта міста Тернополя). Також називали себе групою ПБТ (Печерні Брати Тернопільщини). На території України це була друга спелеогрупа (після Сімферопольської).

1960 р. Серпень- Листопад. 2-га експедиція Тернопільської секції спелеології. Була знайдена (відкрита місцевими учнями) і розпочата топозйомка печери Млинки Чортківського району. Топографічна зйомка цієї печери тривала і наступні два роки. Відзняли 9 км 720 м. Далі відкритих ходів не було.

1962 р. В.А. Радзієвський видав перший буклет про печери з символічною назвою «Вивчайте печери Тернопільщини».

1963 р. Відкрито і виконано топозйомку 10 печер в Кременецькому районі (КР-1- КР-10). Розпочато топозйомку печери Вертеба у с. Більче-Золоте, Борщівського району в якій знайдено сліди перебування як древньої людини(трипільська культура), так і місцезнаходження штабу ОУН-УПА.

1963 р. 1-8 листопада. Під час 8-ї експедиції тернопільські спелеологи розпочали топозйомку печери Голубі Озера (Озерна). Було зазнято перші 15 кілометрів. В експедиції приймали участь і львівські спелеологи — майбутні дослідники п.Оптимістична.

На 1 Всесоюзних зборах керівників спелеосекцій в м.Свердловську вперше з доповіддю про дослідження печер виступив В.Радзієвський.

1964 р. Виконана топозйомка печери Вертеба (7.720 км). (Взяло участь 48 чоловік). В печері Озерна виконана подальша топозйомка (до 21.6 км.). Печера вийшла на перше місце в СРСР за довжиною ходів.

1965 р. В печері Озерна топографічна зйомка призупинена на відмітці 26.26 км.

1966 р. Вийшов перший професійний фільм про печери області «Людина шукає веселку». Випущено перший значок «Спелеотурист Тернопільщини», який видавався разом з посвідченням. В печері Млинки під час 15 експедиції ТСС відкрито новий район. Довжина печери сягнула 14.13 км.

1967 р. Тернополянами відкрита і виконана топографічна зйомка печери Ювілейна.

1967 р. Проведено перші на території СРСР змагання в печерах з підземного орієнтування.

1968 р. Травень. Тернопільска секція спелеотуризму переформована в «Клуб спелеологів «Поділля».

1969 р. На базі печери Млинки проведено перший республіканський зліт і змагання спелеотуристів України. Організацією і проведенням повністю займались тернопільські спелеологи.

1970 р. Під час 22-ї експедиції в печері Озерна відкрито новий Октябрський район, який протягом 40 років все ще не задокументований до кінця (довжина району уже перевищила 100 км.). За ці 40 років в печері Озерна було проведно 62 еспедиції Тернопільського клубу спелеологів «Поділля».

1970 р. Відкрито 8 печер на правому березі річки Збруч.

1971 р. В печері Озерна організовано перший підземний табір. В цей час для спелеологів СРСР це було великою сенсацією.

1977 р. Відкрита печера Тимкова Скеля Борщівського району (протягом 33 років не пройдена до кінця).

1979 р. Тернопільські спелеологи чемпіони Першого всесоюзного зльоту і змагань спелеотуристів.

1979 р. Тернопільські спелеологи нагороджені золотими медалями Центральної Ради з туризму як переможці всесоюзного конкурсу на краще дослідження печер за останні 10 років. Підведення підсумків проходило в Сухумі. Брало участь десяток спелеооб'єднань СРСР.

1983 р. Проведена перша Памірська експедиція. Відкрито і закартовано 55 шахт і безодень із входами на висоті 3600 м над рівнем моря. Сюди тернопільські спелеологи повертались іще не раз(1987, 1991).

В 1979 році тернополяни отримали своє приміщення під клуб (бомбосховище в центрі міста). Це мало дуже велике значення для роботи клубу.

1985 рік. Проведено експедицію з пошуку печер на Тянь-Шані.

За 50 років тернопільські спелеологи провели десятки експедицій з розкопок понорів (понор Гігант, Ходівська Яма, Кадуб, Бугри та ін.). Були відкриті десятки дрібних печер (в Бережанському районі — 2, в Бучацькому — 9, в Збаражському — 3, в Гусятинському — 5, в Кременецькому — 17, в Заліщицькому — 28, в Чортківському — 12, в Борщівському — більше 40-ка). Всього за 50 років було проведено 159 експедицій.

З перших років свого існування тернопільські спелеологи проводили велику роботу з охорони печер (це ще у ті часи, коли такого поняття не існувало, не було жодної інстанції з екології). Завдяки тернополянам 16 печер області отримало статус Пам'яток природи.

Тернополяни одні з числа перших організували і Контрольно-рятувальну службу в печерах. Протягом десятиліть тернопільські спелеологи вели навчально-тренувальну роботу. Багато членів спелеоклубу «Поділля» пройшли підготовку у всесоюзних і республіканських спелеотаборах (1968, 1969 р. на плато Карабі, 1970, 1984, 1986 р. на плато Ай-Петрі, в 1989 р. на плато Чатир-Даг). В 1982 році на Карабі було проведено суто тернопільський спелеотабір в якому взяло участь більше 30 чоловік. Приймали участь і в інструкторських навчальних таборах на Кавказі (1971, 1972, 1975, 1983).

Спелеологи Тернополя ставали багаторазовими чемпіонами і призерами республіканських змагань з техніки проходження печер (1978 р. - 1-е місце, 1980 р. - 3-є місце, 1984 р. - 1-е місце, 2004 р. - 1-е місце, 2005 р. - 1-е місце, 2006 р. - 2-е місце).

Тернопільські спелеологи приймали участь в різноманітних спелеоконференціях СРСР та України, а також у міжнародних з'їздах: 1979 р. в Польщі з спелеорятувальних служб, 1989 р. в Угорщині, в 2005 р. в Греції.

На початку 70-х років тернополяни почали проводити міжнародні експедиції.

В тернопільських печерах побували спелеологи більшості європейських країн і США.

Тернопільські спелеологи відвідали печери багатьох країн світу (Італії, Греції, Іспанії, Німеччини, Польщі, Болгарії, Словаччини, Чехії, Югославії, Хорватії, Чорногорії, Словенії, Угорщини, Туреччини, Швейцарії, США, Австрії та ін.).

В спелеоклубі «Поділля» багато молоді, що свідчить про те, що історія клубу триватиме.

www: speleotern.net