БССС

Історія БССС 1962-2012 р.

Березень 1962 р. Борис Коган організував групу з 7-ми чоловік - А. Назаров, С. Олейникова, Ліля Сергєєва, Іра Кудряшова, Олексій Ємельянов і Валерій Шарапов.

Червень 1962 р. Участь у Першому Всесоюзному зльоті спелеологів на Ай-Петринській яйлі (спелеотехніка, топозйомка, навчальні спуски в шахти, пошук).

Після зльоту число членів секції істотно зросло і через рік було вже 2 секції - БССС (Б. Коган) і Мала секція при ДЕТС (В. Шарапов).

Літо 1963 р. На Карабі-яйлі пройшов Перший Всесоюзний збір ЦС по туризму - підготовка молодших інструкторів по спелеотуризму. Начальник зборів - Володимир Ілюхін, завуч - Віктор Дублянський. З 15-ти учасників було 4 севастопольця - Микола Павлов, Олексій Федоров, Віктор Шарапов і Олександр Клюквін. Б. Коган був інструктором відділення.

1963-1965 рр.. Дослідження р-ну Карадагського лісу (ш. Кришталева), р-на Чорної річки, на Карабі-яйлі, р-н Червоної печери, обриви ПБК. У 1964 р. була знайдена печера Узунджа. Члени БССС брали участь практично у всіх експедиціях, проведених карстовим загоном Інституту мінеральних ресурсів під керівництвом В. Дублянського.

Взимку регулярно проводилися спелеошколи, влітку - спелеолагеря.

З 1964 по 1965 рр.. було досліджено більше 150 печер і шахт в Криму та на Кавказі.

1967 р. Під час проведення спелеолагеря в Карадагському лісі було відкрито й досліджено кілька десятків шахт в районі між вершинами Лиса - Тарпан-Баїр - Спіради, в тому числі ш. Севастопольська (198 м, на той час третя за глибині не тільки в Криму, але і в Союзі).

З 1972 по 1974 рр.. спелеологи БССС брали участь у роботі гідрогеологів за оцінкою запасів ресурсів підземних вод Байдарської долини. Щотижня 2-3 людини вимірювали рівні води за допомогою рейок, встановлених в Скельській печері і в Воклюзі в лівому борту р. Узунджа, замінювали стрічки на поплавкових самописцях в індикаторних дослідах.

1972 г. - дослідження обводненої п. Ентузіастів, закладеної під руслом р. Узунджа. Експедиція на Бзибь, кер. Б. Коган.

1973 - 1974 рр. Експедиція на Арабіку в п. Ахтіарську (420 м), кер. В. Шарапов.

1974 р. У результаті посухи пересохло Скельське джерело і була пройдена п. Чорна. Проведена експедиція в п. Червона в результаті якої пройдений 6-й сифон (С. Нагерняк, В.Белоіваненко) кер. А.Назаров.

1979 р. Спільна експедиція (Севастополь, Ялта, Сімферополь) в шахту Каскадна, кер. А. Федоров. Знайдено продовження на глибині 310 м.

1980 - 1983 рр. Експедиції на Карабі-яйлу, кер. В. Шарапов. Шахти Нахімовська, Суворовська, 200 років Севастополя та ін.

До 1984 р. БССС регулярно проводила змагання - Відкрита першість міста зі спелеоподготовки, брала участь в обласних та республіканських змаганнях, в 1984 р. - у Другому Всесоюзному зльоті спелеотуристів в м. Сухумі. Команди БССС майже на всіх змаганнях ставали призерами або переможцями.

1985 р. Участь у Кримсько-Пермській експедиції в ім п.Патюхіна. Ігорю Вольському вдалося пропірнути сифон на -600. Експедиція досягла глибини - 980 м.

1986 р. Участь у Кримсько-Пермській експедиції в ім п.Патюхіна. Експедиція досягла глибини - 1025 м.

1987 р. Участь у Кримсько-Пермській експедиції в ім п.Патюхіна. Експедиція досягла глибини - 1465 м.

1988р. Участь у Кримській експедиції в їм п.Патюхіна. Експедиція досягла глибини - 1508 м.

В 1989 р. Відкрита печера-джерело Грот Анни (Крим р. Чорна). Печера пройдена на 240 м, є два сифона. Останній сифон на той момент пройти не вдалося. (Ігор Вольський).

У районі м. Трапан-Баїр, Карадагського лісу, і р. Морчека відкрито близько 20-ти нових печер глибиною до 90 м.

В 1993 р. відбулося падіння рівня підземних вод, що дало можливість пройти в печерах Скельська і Чорна на 30 м глибше звичайного рівня води. Виявлено значні продовження в п. Скельська, які, проте, до кінця пройти не вдалося.

В період з 1993 по 2012 рр..

Проводилися роботи по топографічній прив'язці печер і складанню кадастрової карти Ай-Петрінського району (Крим).

Були проведені неодноразові експедиції в п. Григоряна (досягнута глибина -156 м.), п-дж. Узунджа (протяжність склала до 3020 м.), п. Вівчарська (досягнута глибина -175 м, протяжність 875 м.), п-ідж. Грот Анни Пройдено 2-сифон (протяжність склала до 1020 м.), Знайдено і обстежено 47 вертикальних шахт і 7 печ. джерел Ай-Петрінського масиву

Керівники БССС 1962-2012 рр..

Історія дослідження БССС п.Кізил-Коба

Экспедиція 1971 р. ( кер. Б. Коган)

Підземний табір біля 5-го обвального залу: В. Шарапов, О. Федоров, В. Якимович, Г. Наркевський (8 діб). На 4-у добу був знайдений прохід в галерею, що веде до 6 сифону.

Експедиція 1973 р., серпень (кер. в. Шарапов)

32 учасники: 30 севастопольців + 2 людини з м. Свердловськ. Головну мету - проходження 6-го сифону виконати не вдалося, тому що через сильний паводок довго не могли пройти перший сифон, в підсумку не вистачило часу для того, щоб розширити лаз в 5-му обвальному залі і протягнути акваланги .

Експедиція 1974 р. - 29.06 - 07.07 (кер. А. Назаров)

16 учасників, усі севастопольці. А. Нагерняк і В. Белоіваненко пройшли 6-й сифон.

Друге місце у Всесоюзних змаганнях на кращу подорож 1974 р. в класі спелеоподорожей 4-ої категорії складності.

Експедиція 1975 і 1976 рр.. (Кер. А. Пілупський і А. Шамрай)

Початок робіт по сходженню в каміні в залі "Блакитної капелі" біля 5-го сифону. Пройдено вгору 60 м.

Експедиція 1977 р., квітень-травень (кер. О. Федоров)

42 учасники: 30 севастопольців + 5 із Сімферополя + 7 (Саки, Херсон, Керч, Нальчик, Дніпропетровськ).

"Човникова" експедиція в 3 етапи: 29.04 - 02. 05 / 06.05 - 09.05 / 21.05 - 22.05

Встановлені 2 ПБЛ - на розвилці і біля 5-го сифона, в залі Блакитної капелі.

Група "Камін" (А. Пілупскій, А. Шамрай, К.Гавріленко, А. Ніколайчук, С. Горяїнов, В. Дегтяренко) закінчила проходження "Каміна студентів" - 143 м знизу вгору (+ 80 м до 1976 р.).

На уступах на позначці + / - 100 м була знайдена обкатана галька і пісок, а на 140 м - фрагменти кісток ссавця середнього розміру (хребець, ребра). З отворів в куполі каміна дуло свіже повітря.

Всім групам, що йшли на вихід, було дано завдання збирати та виносити сміття. Печера була зачищена від 5-го обвального залу до 1-го сифона. До складу однієї з груп був включений випробувач-доброволець, який пройшов до розвилки і назад в гідрокостюмі мокрого типу. Костюм надягав на голе тіло, зверху - комбінезон. Нормальний тепловий режим досягався при інтенсивному русі і перегріві - зануренням у воду, а при замерзанні під час зупинок достатньо було зробити кілька мускульних напруг.

3 травня в 13.30 на Долгоруківській яйлі почався дощ, який перейшов у зливу і припинився о 16 годині (випало 20 мм опадів). О 17.00 запрацював водоспад з греблі 5-го сифона і хлопці групи "Камін" почали евакуацію табору наверх, в камін. Піднялися на висоту 15 м, де і заночували в дуже "комфортних" умовах. На наступний день вода стала спадати, о 14.00 з поверхні повідомили (зв'язок працював весь час), що перший сифон вже можна проходити і хлопці спустилися в зал, хоча водоспад з 5-го сифона ще працював. в 23.30, втративши в каскаді рюкзак, група вийшла з печери.