Чернівецький Обласний Спелеоклуб «Троглодит»

До початку 70-х років ХХ століття Чернівецька область все ще залишалась печерною “пустелею” на тлі сусіднього Поділля, яке переживало справжній печерний бум. Показовим є той факт, що загальна довжина всіх (!) печер правобережжя Дністра (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області, Молдавська РСР) разом з Підкарпаттям на цей час оцінювалась всього в 1.4 кілометра.

Троглодитівська ера бере початок з 1973 року, коли при клубі туристів Чернівецької обласної ради з туризму та екскурсій була офіційно створена спелеосекція (керівник Коржик В.П.) і організована перша школа передтабірної підготовки спелеотуристів. Це початок бурхливого розвитку спелеології та виховання у її структурі спеціалістів-фахівців високого рівня кваліфікації. Розпочинається планомірне систематичне вивчення спелеокарстових утворень і відкриття “підземної” Буковини.

Нині відомо і в різній мірі вивчено понад 170 печер природного походження світового (“Попелюшка”), загальнодержавного (“Буковинка”, “Піонерка”, “Баламутівська”, “Скитська”) та місцевого значення, що вивело край в ряд найперспективніших спелеорегіонів не тільки Європи, але й світу.

Чернівецький спелеоклуб є продовженням на якісно вищому рівні напрацювань спелеосекції. Адже специфіка спелеології не укладалась в тісні рамки спортивного спелеотуризму, що закономірно й призвело до необхідності створення принципово нової організаційної структури – спеціалізованого клубу. Тому у березні 1975 року спелеологи, всупереч спротиву керівництва обласної ради з туризму та екскурсій, проголосили про створення спелеоклубу «Троглодит».

На протязі багатьох років спелеоклуб “Троглодит” – один із лічених в ті часи дійсно незалежних спеціалізованих клубів країни – постійну увагу надавав не офіційно домінуючому спелеотуризму, а гармонійному поєднанню основних напрямків сучасної спелеології – технічно-спортивного, наукового, науково-прикладного та природоохоронного.

Як форма самоорганізації громадськості, в радянські часи спелеоклуб довгий час функціонував в якості нелегітимної, тобто юридич-но невизнаної громадської організації, хоча де-факто визнавався в якості такої і деколи виступав повноцінним учасником правових відносин, мав свій фірмовий бланк і логотип - кажан у польоті. В 1987 році, вже через місяць після прийняття постанови Уряду СРСР про можливість створення недержавних організацій і установ, „Троглодит” другим із спелеоклубів СРСР (після Свердловського) легалізував статус юридичної особи як громадської організації (рішення Ленінської районної ради м.Чернівці від 11 березня 1987 р. № 80/4) і почав здійснювати госпдоговірну діяльність. В 2009 році спелеоклуб в третій раз перереєструвався на повноцінну обласну громадську спелеологічну організацію.

Протягом всього часу спелеоклуб очолювали:

  • Коржик Віталій Павлович, 1949 р. народження. Засновник і голова спелеосекції (1973 – 1975 рр.) та спелеоклубу у 1975 – 1990 роках. В часи головування – аспірант кафедри фізичної географії Чернівецького державного університету; інспектор Чернівецької гідрохімлабораторії водоохорони басейнового управління гірських річок та верхньої течії р.Дністер; головний спеціаліст Чернівецького облкомітету охорони природи.
  • Рідуш Богдан Тарасович, 1961 р. народження. Голова спелеоклубу у 1991 – 2000 роках. В часи головування – інженер-геолог Чернівецької філії УкрДІІНТП.
  • Купріч Павло Павлович, 1965 р. народження. Президент спелеоклубу в 2001- 2005 роках. Приватний підприємець.
  • Ковбаснюк Микола Костянтинович, 1957 р. народження. Президент спелеоклубу в 2006-2008 роках. Приватний підприємець.

З березня 2009 року президентом повторно обраний Купріч Павло Павлович.

Спелеоклуб «Троглодит», керуючись мудрим правилом, що розумне теля двох маток ссе, в обласній раді з туризму та екскурсій виступав в ролі спелеосекції, а з початку 80-х років – в якості комісії по спелеотуризму і спелеозагону контрольно-рятувальної туристської служби обласної Федерації туризму. Це давало можливість щорічно „вибивати” кошти на проведення учбових заходів та пошуково – розвідувальних експедицій. Школи передтабірної підготовки були організовані і проведені спелеоклубом у 1975, 1976, 1978, 1980, 1982, 1984, 1985, 1986 роках; в останні роки ця важлива традиція відроджена. Учбові та пошуково-дослідні експедиції здійснювались у печерних регіонах Буковини, Поділля, Українських Карпат, Криму, Молдавії, Кавказу і Закавказзя, Туркменії, Таджикистану, Уралу. В останні десятиліття наші спелеологи у складі різних експедицій досліджували печери Румунії, Угорщини, Словаччини, Туреччини, Албанії, Словенії, Іспанії, Єгипту, Марокко, Куби. Члени спелеоклубу неодноразово ставали призерами всесоюзних (1979 р.), республіканських змагань із спелеоорієнтування та топозйомки.

Наукова діяльність завжди була сильною стороною спелеоклубу. Цікавий і різноманітний у якостях печерний полігон Буковини надавав багато спокус для пошуків і розгадки його таємниць, а це стимулювало органічну потребу у наукових студіях. Подразнювала і невписуваність буковинських карстово-спелеологічних фактів у канони теорій офіційного карстознавства, що надавало додаткової наснаги на реалізацію честолюбних помислів. І, нарешті, відкриття унікальної у всіх відношеннях „Попелюшки” з її параметрами і характеристиками, що виходили за межі традиційного розуміння спелеогенезу та можливостей людського існування, спонукало досліджувати примхи принцеси підземного світу хоча б для забезпечення власної безпеки. Насамкінець, у СРСР та в Україні просто були відсутні спеціалізовані науково-дослідні установи, які б опікувались виключно печерними проблемами. Тож, екологічна ніша у науковому просторі була забезпечена нам природною монополією.

Слід зазначити, що всі (!) наукові студії спелеологів здійснювались на ініціативних засадах, які потім, по можливості, закріплювались у відповідні плани і програми наукових, науково-дослідних установ, державних установ і організацій. Спелеоклуб прямо чи опосередковано дав дорогу у велике життя чотирьом докторам та десяти кандидатам наук. Фактично, спелеоклуб „Троглодит” виконував функції неофіційного науково-дослідного інституту на громадських засадах. Як гарно кимось сказано: спелеологія – це громадянська совість офіційної науки.

Чернівецькі спеціалісти зробили суттєвий внесок у розвиток провідних напрямків спелеології та карстознавства, зокрема геохімії, гідрогеології, інженерної геології, кліматології у її підземному варіанті, спелеомедицині, екології, спелеоохороні, антропогенному карсті, започаткований новий напрямок – спелеоресурсознавство. За результатами досліджень опубліковано декілька десятків наукових монографій та понад 500 статей. Отже, без зайвої скромності можна стверджувати про сформованість чернівецької школи спелеології та карстознавства. Ця школа збудована і зросла на міцному фундаменті участі і співпраці всіх членів спелеоклубу, кожний з яких вніс свою посильну лепту у загальну справу підняття авторитету Буковинської спелеології як науки, часто навіть не претендуючи ні на якісь лаври чи визнання.

Природоохоронна діяльність є третім важливим напрямком діяльності клубу. Природоохоронна спелеологія розвивається як шляхами теоретичного обґрунтування спелеоохоронних заходів, так і у практичній роботі по заповіданню цінних печер і карстових утворень, контролі за їх станом. Офіційні гаранти спелеоохоронного режиму – природоохоронні органи, органи місцевого самоврядування не здатні ефективно виконувати належні їм функції, тому, як свідчить давня практика, крім спелеологів ця проблема нікому не близька. В 1978 році на базі спелеоклубу організована секція охорони надр та геологічних пам’яток природи обласної організації Українського товариства охорони природи (УТОП) (голова – В.П.Коржик). Секція виявилась найбойовитішою з-поміж усіх інших, оскільки дійсно опиралась і опирається на реальний життєздатний і зацікавлений актив.

За поданням спелеоклубу, в Закон України „Про природно-заповідний фонд України”, ст.3. науково обґрунтована і запроваджена нова класифікаційна категорія об’єктів природно-заповідного фонду - карстово-спелеологічна, яка дозволяє вичленувати і підкреслити специфіку цих природних феноменів. Постановою Кабміну України від 03.06.1995 р. № 239, в додатку 11 затверджена „Такса для обчислення розмірів шкоди, заподіяної територіям та об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок пошкодження карстово-спелеологічних, геологічних та гідрологічних об’єктів”. На обласному рівні обласною радою та адміністрацією прийнято 4 рішення з питань охорони спелео-карстових об’єктів та територій. Вперше в Україні рішенням XVIII сесії Чернівецької обласної ради IV скликання № 166-18/04 від 30 грудня 2004 р. „Про впровадження спелеокарстового моніторингу в Чернівецькій області” легалізований контроль за цими цінними об’єктами.

Рішенням Колегії державного управління охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) в Чернівецькій області №4 від 9 березня 2011 року прийнято Положення про опікунство громадських спелеологічних організацій над природними спелео-карстовими об’єктами (печерами), а наказом по держуправлінню ОНПС № 50 від 15 червня 2011 року опікуном спелео-карстових об’єктів і території в Чернівецькій області призначений саме спелеоклуб «Троглодит». Тож, всі спелеологічні студії на терені краю повинні в обов’язковому порядку погоджуватись з нашим клубом.

До появи спелеологів під юридичною охороною держави знаходилось лише 3 природних об’єкта, пов’язаних з підземеллями. Завдяки діяльності клубу, за його поданням і при наполегливому тиску створено 62 пам’яток природи та заказників загальнодержавного та місцевого значення, де під охороною знаходяться печери і цінні карстові утворення. Таким чином, спелеологічний внесок у природно-заповідний фонд склав 19% по кількості об’єктів та 6.2% по площі.

Спелестологічні дослідження (дослідження штучних підземних порожнин) ведуться спелеоклубом починаючи з 1982 року, коли за його пропозицією Чернівецьким міськвиконкомом була створена постійно діюча комісія по дослідженню підземних галерей. В 2011 році її діяльність відтворена черговим рішенням міської ради.

Отже, наближаючись до 40 річниці чернівецької спелеології, «Троглодит» на власному досвіді довів всім, що зацікавлена і «зациклена» громадська організація деколи здатна зробити більше, швидше і ефективніше, ніж державні структури, жорстко регламентовані у своїх можливостях і кадрах. А печерне мислення – то доля не-спелеологів.

Контакти:

Президент клубу Ковбаснюк Костянтин Миколайович tel: 0661419023, e-mail: kostika_ko[@]mail.ru

Член Правління Коржик Віталій Павлович tel: 0679174978, e-mail: vpkorzhyk[@]gmail.com

Член Правління Рідуш Богдан Тарасович tel: 0509093639, e-mail: bridush[@]gmail.com

Член Правління Купріч Павло Павлович tel: 0509210052, e-mail: kuprich[@]mail.ru

Член Правління Горбачова Ольга Миколаївна tel: 0955881111, e-mail: Olgatralyalya[@]mail.ru

УКРАЇНСЬКА СПЕЛЕОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ

Запрошує в свої ряди усіх, хто цікавиться підземними відкриттями і дослідженнями, романтикою підземних подорожей, кого турбує збереження уразливого світу природних печер і хто здатний оцінити переваги спільної діяльності і співпраці.

На сьогоднішній день в Україні досліджено та внесено в кадастр

2196 печер.

Членами УСА є 200 спелеологів, які представляють 43 клуби із

7-ти країн, з них 174 - спелеологи із України.

ДРУЗІ! НЕ ЗАБУДЬТЕ СВОЄЧАСНО ПОНОВИТИ СВОЄ ЧЛЕНСТВО В АСОЦІАЦІЇ НА 2019 РІК!


Вступити до УСА